Увага! Архівний матеріал.

Інформація в цій статті застаріла!<br/>Читайте актуальну інформацію в останніх публікаціях розділу

Статті

Основні відмінності нового звіту по єдиному внеску

10-09-2011

Інформація у цій статті застаріла!

Читайте актуальну інформацію в останніх публікаціях розділу "Статті".

В цілому звітність у новій редакції залишилася без змін. В першій статті невеличкого циклу статей присвячених оновленій звітності ми розпочнемо розмову про найбільш масовий звіт за найманих працівників — звіт за формою додатка 4 до Порядку подання звітності.

Звіт за формою додатка 4, що подається в Пенсійний фонд, складається як і раніше з 9 таблиць. Всі таблиці не змінили свого призначення натомість отримали додаткові поля та графи. Розпочнемо огляд з титульної, описової таблиці звіту. Ця таблиця зазнала тільки косметичних змін. В таблицю додано короткий опис процедури та термінів подання звіту, який тепер має назву – «Форма № Д4». Також необхідно додатково заповнити дані про місцезнаходження та телефон страхувальника, тобто підприємства, організації або фізичної особи – підприємця.

Інший важливий момент формування ідентифікаційного коду страхувальника. Додатково введено два нових способи формування коду. Для юридичних осіб (наприклад, церква або юридичні особи нерезиденти), у яких не має коду ЄДРПОУ органом Пенсійного фонду буде присвоюватися власний номер за наступною маскою: РNNNNNSSS, де «Р» – константа, що вказує на реєстрацію юридичної особи за номером, присвоєним в органі Пенсійного фонду; «NNNNN» - рівно п’ять цифр – код органу ПФУ районного рівня (з ведучим нулем) де здійснюється первинне взяття на облік страхувальника – юридичної особи; «SSS» - порядковий номер страхувальника з особливим Кодом (з ведучими нулями), якого взято на облік у даному органі Пенсійного фонду. Для осіб, які  не є громадянами України, але працюють на території України  та не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків, зазначаються серія та номер документа, що засвідчує особу (FNNNNNNNNN, де “F” – латинська літера (константа), далі “NNNNNNNNN” – довільний набір латинських, російських та українських літер, а також цифр. Цей реквізит заповнюється однаково для всіх таблиць звіту і в тому числі для найманих працівників.

Таблиця 5 звіту видозмінена більш суттєво. По перше ця таблиця, крім випадків зазначених в попередній формі звіту, тепер подається за найманих працівників в разі, якщо особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку  до досягнення нею шестирічного віку, а також, якщо особі надано відпустку по вагітності і пологах.

У разі коли особі надано відпустку по догляду за дитиною від трирічного віку  до досягнення нею шестирічного віку або відпустку по вагітності і пологах зазначається дата початку відпустки. У разі коли у особи закінчилась відпустка по догляду за дитиною від трирічного віку  до досягнення нею шестирічного віку або відпустка по вагітності і пологах зазначається дата закінчення відпустки. Якщо протягом місяця страхувальником із найманим працівником було розірвано трудовий договір, а потім знову укладено, на таку особу робиться два записи в таблиці 5 додатка 4: перший запис із зазначенням дати припинення трудових відносин; другий – із зазначенням дати початку трудових відносин.

Для таблиці 5 на зміну «коригуючої» форми прийшла «додаткова» форма. Додаткова форма подається коли в таблиці 5 не було зазначено найманого працівника, з яким  було укладено або розірвано трудовий договір за попередній період або періоди відпусток. В цьому випадку подається разом із звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), дані на цю особу із зазначенням статусу таблиці 5 – додаткова. У разі якщо подаються за один і той же звітний період таблиці зі статусом  - скасовуюча та додаткова, вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих звіти).

Реквізит 11 таблиці 5 – «Підстава припинення трудових відносин» – зазначається обов’язково при звільненні особи. Причина звільнення – стаття звільнення, вибирається автоматично із довідника,  який розроблено згідно з Кодексом законів про працю України.